«…я не політик і свого виступу на сцені я не готував. Мабуть, така воля Божа, що на сцену вийшов саме я»,- пише на своїй сторінці в Facebook Володимир Парасюк, сотник, що змінив хід історії.
Після того емоційного виступу тисячі людей поклали на 26-річного юнака свої віковічні надії. Його особа стала майже містичною. Дівчата закохувалися, матері називали сином, а дорослі чоловіки давали поради. Лише ніхто не задумався чи в силі цей юнак нести на собі відповідальність за долю цілої нації. Він втомився від популярності, не маючи психологічного опору до такої уваги. А тих, хто міг би скористатися невидимою ниточкою, що пронизала Володимир Парасюка, «Небесну сотню» і український народ, на благо України не знайти вдень з вогнем. Кожен політик впевнений у своїй правоті і харизмі і жоден не подумав скільки голосів електорату міг би завоювати, залучивши сотника Львівської сотні до політичної праці.
«…не потрібно з мене робити героя, який має відповіді на всі питання. Я така ж як і Ви проста людина. Якби я був політиком, то мав би цілу купу заготованих наперед законопроектів, але я не політик і свого виступу на сцені я не готував. Я так само, як і Ви хочу змінити нашу країну на краще. Але я не олігарх, щоб створити партію і здобути блискавичну перемогу на найближчих виборах, провести в парламент купу депутатів і міняти законодавство. Я роблю те, що можу. Сьогодні я зміг зайти у Верховну Раду і поцікавитись чим займаються депутати, коли країна фактично на межі війни» — пише Володимир.
«Як Ви вважаєте, чи на часі перейменування сіл, коли в країні економічна біда і майже війна? Дедалі частіше чую, що основне зараз Крим, а владу чіпати не слід. А що роблять депутати для того, аби вирішити це питання? Вони б мали цілодобово сидіти у ВР і знайти вихід».
Володимир не прагне уваги. Йому набагато спокійніше воювати у битві, де ворог стоїть навпроти, аніж, коли він прикидається союзником. Стан розгубленості панує в серцях багатьох. Хтось знайшов своє місце у боротьбі і становленні нової України, а хтось досі очікує, що прийде «сонячний хлопчик» і чудесно врятує світ. Він рятує, годуючи майдан, проводячи просвітницьку роботу у ЗМІ і просто живучи поряд із нами. Якби кожен робив те ж саме, багатьох втрат вдалося б уникнути.
Володю, дякуємо тобі і твоїм побратимам за патріотизм і самопожертву! Дай Боже, щоб такі світлі, чесні молоді люди, як ви, брали на себе відповідальність за майбутнє країни — кожен у своїх містах і селах — тоді наша країна стане справді демократичною і європейською.
Господь, благослови Володю, а в его лице всех, кто любит свою Украину больше жизни, и сегодня всё также готов защищать каждый на своём месте!
Сколько буду жить — не забуду 20 февраля, не забуду 21-е февраля на МАЙДАНЕ, где мы оплакивали бесценные жертвы,
Где до вечера ждали лидеров с переговоров, а они пришли и принесли весть, что жить до перевыборов под пятой Кровавого Януковища еще невозможный, страшный год!!! Майдан отторг это!!! Стал скандировать, требовать того, кому верили «Ярош-Ярош-Ярош….!!!!!»
И тогда примчались с баррикады наши измученные, продымленные, с пересохшими глотками и горящими решимостью глазами. Они с трудом прорвались на сцену. ( Я рядом стояла, видела).
Коротко, но однозначно высказали, что требуют. Ярош, Лёша Мочанов , и Володя прохрипел на всю Вселенную, как мессия:
— » Ніякого Януковича!» «А ні, — то на штурм, зі зброєю!!!!!»
Его слова были последней, решающей каплей!!!
Живите, родные, долго, плодотворно и радостно!
Парасюк придурок галицкий. Он понимаете ли изменил историю. Герой. Все видят к чему это изменение привело.То что на 11 июля имеется (уход Крыма, война на Донбассе) к этому привел этот придурок и ему подобные майдауны, в том числе и так называемая «небесная сотня», так как думающим понятно что если бы не придурочные радикалы этого бы не было. Они отдали Украину в зубы Путлеру. Это всем нужно понять. Кто-то из поляков (кажется Туск) рекомендовал не преследовать Януковича. Надо было остановиться на меморандуме вследствие которого выборы президента в конце года, коалиционное правительство и другое (а лучше не делать майдан вообще). Но нельзя сказать что все зависело от этого полоумного галичанина. Настроение среди активистов майдана, которые на 90% также были галичанами ясно что было таким же. Интересно где сейчас этот галицкий герой-недоумок. Шел бы в этот трудный для Украины час в национальную гвардию и защищал Украину от проблем которые создал он и подобные недоумки, вместо того чтобы болтаться по майдану. Надо приложить усилия чтобы сохранить Украину, а затем приложить усилия чтобы жителей галичины как минимум лет 20 держать подальше от столицы. Чтобы не гадили. Но не смотря ни на что, Украна должна быть единая.