Те, що в Кремлі назвали ультиматумом мирний план президента України Петра Порошенка, навряд чи стало несподіванкою для самого глави держави і для міжнародних спостерігачів. Порошенко дійсно висунув мирний план, спрямований на нормалізацію ситуації на Донбасі і знаходження шляхів розвитку регіону у складі Української держави. Але Росії не потрібний мирний план. І Росії не потрібні консультації українського керівництва із законною владою Донбасу. І вже тим більше Росії не потрібні дострокові вибори до місцевих органів влади на Донбасі – для неї це взагалі катастрофа. Росії потрібно, щоб президент України вів переговори з тими, кого в адміністрації президента Росії призначили «представляти» жителів Донецької та Луганської областей – Пушиліним, Губарєвим, Болотовим та іншими пройдисвітами, пише radiosvoboda.org.

Те, що будь-якій нормальній людині здається божевіллям, для російського керівництва і російського суспільства не є дивним. Згадаймо, що в самій Росії нікого нікуди не обирають вже багато років. Навіть сам Володимир Путін був просто посаджений Борисом Єльциним в президентське крісло – тому що таким виявилося рішення оточення глави держави. Бути обраним в Росії можна тільки у випадку, якщо так вирішить влада. Ті, хто не звертає уваги на це неписане правило, нерідко опиняються за ґратами.

У Росії впевнені, що вибирає той, на чиєму боці сила. І якщо сила на Донбасі – у російських диверсантів, то розмовляти треба з ними. Що тут незрозумілого?
Тому бажання Києва розмовляти з обраною, а не посадженою силою «владою», викликає в Кремлі роздратування. У Москві переконані, що Порошенко просто спеціально ігнорує побажання Путіна і діє разом із Вашингтоном та європейцями. А значить, потрібно і далі продовжувати дестабілізацію, переправляти нових бандитів і озброєння, словом – лити бензин там, де це можливо.

Але тоді навіщо мирний план? А для того ж, навіщо потрібні були переговори в Женеві. Росії в цьому світі ніхто вже не довіряє – але їй завжди залишають вибір діяти в правовому полі. Не ми, не Захід, а Росія повинна демонструвати обличчя агресора, який втратив залишки здорового глузду. І це наближає нас або до заспокоєння ситуації на Донбасі, або – до нового пакету санкцій проти путінського режиму. А санкції, рано чи пізно, теж приведуть все до того ж заспокоєння – тому що неминучий в цьому випадку крах російської економіки змусить Путіна і його оточення забути про Україну і, нарешті, згадати про Росію.