Світ рухається вперед, розвиваються інноваційні технології, з’являються нові матеріали і вироби, тому дуже важливо, щоб будівельні норми теж були ефективними та сучасними. Багато вже зроблено в цьому напрямку, але ще більше необхідно зробити. Щоб робота над адаптацією і осучасненням державних будівельних норм (ДБН) була більш ефективною, якісною та швидкою до неї слід залучити якнайширше коло фахівців, в тому числі і з експертних організацій. Адже саме експерти разом з проектувальниками першими стикаються з проблемами, коли, наприклад, нове сучасне обладнання зовсім не «вписується» в стандарти дев’яностих років.
Як директор ТОВ «ПРОЕКСП», що працює в напрямку експертизи як завершального етапу розроблення проектів будівництва, можу стверджувати, що будівельні норми повинні випереджати, а не доганяти нові технології. В такому випадку будівництво отримає новий імпульс, перестане бути скованим застарілими, іноді уже і абсурдними правилами. Ми запроваджуємо європейські підходи до безпеки будівель, переходимо на декларативний принцип у підтвердженні придатності будівельних виробів для застосування. При цьому, намагаємося і проектувати, і проходити експертизу, і будувати, використовуючи старі норми і стандарти.
До слова, жорсткому нормуванню по європейським стандартам підлягають тільки ті вимоги, які гарантують безпеку людини, природнього та штучного середовища. Все інше нормування має рекомендацій характер, виконання яких підлягає спільним рішенням окремої громади, окремого замовника-інвестора разом з професійним проектувальником. Це стимулює нові рішення та технічний і гуманітарний прогрес.
У нас зараз склалася ситуація, коли сумлінному забудовнику здійснювати будівництво, не порушуючи при цьому ДБН, неможливо. Будівельна компанія виявляється перед дилемою: або вона порушує певні норми будівництва (які насправді не призводять до яких-небудь негативних наслідків) і підпадає під систему штрафів і загрозу зупинки і закриття будівництва, або вона звертається до Мінрегіону, щоб отримати дозвіл на будівництво з певними відхиленнями.
Зараз майже кожне друге відхилення – це уже далеко не індивідуальний випадок, а скоріше систематичність.
Взяти хоча би ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН В.2.2-15-2005, (ДБН В.2.5-20-2001), які нарешті зараз переглядаються.
Серед найбільш поширених питань щодо відхилень від нормативних вимог та обґрунтувань замовників – зменшення площі прибудинкових майданчиків та зменшення відстаней від них до житлових будинків, що проектуються, внаслідок стислих умов будівництва; зменшення кількості машиномісць на прибудинкових територіях для зберігання автотранспорту майбутніх мешканців будинків, що проектуються внаслідок стислих умов будівництва; застосування безгорищних дахів (суміщеного покриття) з метою поділу дворівневих квартир на однорівневі; неулаштування сміттєпроводу з метою зменшення вартості житлових площ або за бажанням майбутніх мешканців-інвесторів будівництва; встановлення обладнання для опалення жилих приміщень вище 10 поверху (газифікація) з метою підвищення економічної та енергетичної складових, застосування однієї схеми опалення будівлі.
Відхилення від ДБН із самого початку були запроваджені як виняток при спорудженні об’єктів будівництва. Дійсно, будівля може бути зведена із застосуванням експериментальних рішень, нових технологій енергозбереження, випереджати нединамічне правове поле тощо. Звісно, навіть за ідеально продуманих будівельних норм винятки мають право на життя, тим більше, в такій передовій сфері, як містобудування. Але не може в цивілізованій країні 90% нових споруд вважатись одним суцільним експериментом, особливо якщо по факту вони пересічні, далекі від інноваційності. Тому перегляд ДБН є питанням не просто реформування, а виживання галузі.
Як на мене, до ДБН повинні переглядатися не рідше одного разу в п’ять років. І робота ця повинна бути постійною, системною, професійною. Як правило, цією роботою займаються базові організації з науково-технічної діяльності в будівництві. До недавнього часу таких організацій було мало. Наразі цей перелік може поповнитися багатьма організаціями, що мають фаховий і експертний потенціал у цій сфері, але не мають юридичного статусу базової організації. Спрощення процедури отримання статусу базової організації-розробника проектів ДБН після скасування обов’язкової вимоги щодо наявності в організації технічного комітету із стандартизації, а також вимогу мати десятирічний досвід розробки нормативних документів дозволить зробити процес розробки ДБН більш якісним.
Академія будівництва України, віце-президентом якої я є, і ТОВ «ПРОЕКСП» під моїм керівництвом готові до професіональної і системної співпраці з базовими організаціями з розробки ДБНів, з Мінрегіоном, іншими структурами. Якщо спільними зусиллями в короткий термін нам вдасться забезпечити відповідність нашої нормативної бази сучасним тенденціям у будівництві, думаю, це було би вагомим внеском у розвиток будівельної галузі.
Зазначу, у проекті нового нормативно-правового документа ДБН «Планування і забудова територій», до розробки якого залучалися і громадські організації, передбачені нові важливі положення. Наприклад, розглядаються території як населених пунктів, так і за їх межами, у тому числі об’єднані територіальні громади; визначено зонування територій населених пунктів (функціональне, будівельне, ландшафтне); встановлено граничний відсоток забудови земельних ділянок багатоквартирного житла; врегульовано особливості організації житлової забудови кварталами 2-5 га; встановлено можливість використання у житловій забудові вбудовано–прибудованих дошкільних навчальних закладів; передбачена можливість змішаної забудови у складі ділових, навчальних закладів, житла, торгівлі, тощо; унормована можливість будівництва рекреаційного житла в межах курортних територій.
Крім того, в новому документі деякі положення існуючих ДБН удосконалюються за сучасними вимогами. До них можна віднести встановлення зон, що обмежують містобудівну діяльність; визначення показників щільності населення; визначення мережі ландшафтно-рекреаційних територій як у межах населених пунктів, так і за їх межами; розширення питань збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць та реконструкції історичної забудови; акцент на інноваційний розвиток виробничих територій; удосконалення забезпечення доступності маломобільних груп населення та система велосипедного руху; розширення та деталізація змісту протипожежних вимог; увага санітарному очищенню території населених пунктів та поводження з твердих побутових відходів з урахуванням сучасних технологічних можливостей та інше.
Варто зазначити, що дуже змінилося останнім часом і поняття комфорту та зручностей, особливо по житлу. Переконаний, зараз пора дозволити проектування кухні-вітальні в двох- та більше кімнатних та квартирах, замінити або взагалі прибрати поняття «кількість кімнат», адже кожний новий господар був би більше задоволений вільному плануванню квартири, а не займався би її переобладнанням одразу після заселення. Сучасні гідроізоляційні матеріали дозволяють розміщати так звані «мокрі» приміщення над житловими – то чому ж не дозволити? Будівлі треба проектувати з системами кондиціонування за технічними рішеннями, що не псували б фасади будинків, треба і можна передбачати озеленення покрівель і терас, знайти доцільне використання покрівель паркінгів.
Та разом з тим, скажу відверто, цих достатньо вагомих кроків Мінрегіону замало. На моє глибоке переконання, пряме звернення профільного Міністерства до громадських, проектних і експертних організацій галузі, зацікавлених міністерств і відомств, місцевих органів влади дало б, ефективний і якісний поштовх цій роботі. Адже в щоденних клопотах не всі відслідковують офіційний сайт Мінрегіону щодо опрацювання того чи іншого ДБНу, а іноді по принципу «моя хата скраю» просто не хочуть долучатися до цієї роботи. Наголошу, Академія будівництва готова брати активну участь в цьому процесі.
Прес-служба Академії будівництва України
м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23
тел.:044-592-22-00