Журналіст Демжен Дорошенко з Нової Зеландії – один із тих, хто побував у полоні у проросійських сепаратистів Донецька. Недовго – лише кілька годин: його затримали у момент, коли він навіть не мав при собі фотокамери, а відпустили за сприяння представників гуманітарної місії ООН. Сам Демжен Дорошенко розповів в інтервʼю кореспонденту Радіо Свобода, що, на його думку, сепаратисти на Донбасі керуються корисливими мотивами, пише radiosvoboda.org.
– Я заробляю фрілансом, тож коли їхав сюди, то думав, що просто спокійно познімаю, пофотографую. Плюс, я маю українське коріння, мені було цікаво глянути на події, які відбуваються тут у Донецьку. Ситуація на сході дійсно напружена. Одного разу мене затримали сепаратисти, а я тоді навіть не мав при собі камери, нічого не знімав. Але тих хлопців зі зброєю не цікавило, хто я. Вони мене переслідували, сильно побили, тож довелось тікати.

Фактично, вони виторгували мою свободу у сепаратистів. Після полону я звертався в місцеву поліцію. Проте там не хотіли навіть чути про це

Проте втік я не далеко, несподівано мене наздогнав один із бойовиків, почав погрожувати зброєю. Він направив пістолета до моєї скроні і наказав лягти на землю. Били мене довго. Не лише цей чоловік, потім до нього підключились і решта. Бойовики перевели мене в приміщення Донецької обласної ради, їхню штаб-квартиру. Минуло кілька годин, перш ніж я звідти вибрався. Мені допомогли хлопці з гуманітарної місії ООН. Фактично, вони виторгували мою свободу у сепаратистів. Після полону я звертався в місцеву поліцію. Проте там не хотіли навіть чути про це. Просто сказали: «Тобі не пощастило».
– Яке враження у Вас склалося після спілкування з сепаратистами щодо того, чого добиваються ці люди?

Аксьонов отримав від російської влади 20 мільйонів доларів за анексію Криму. Весь його «уряд» також отримав хабарі

– Я спілкувався з лідерами сепаратистів, і не лише тут, а і в Криму теж. Люди, що очолюють ці збройні формування, – просто бандити. Це – криміналітет, і все, що він хоче – це гроші. Фактично вони тероризують і грабують населення. Коли я був у Криму, то розговорився із один бойовиком, що брав активну участь в організації референдуму. Звісно, я не можу це підтвердити якимись документами, але вони між собою говорять, що Аксьонов отримав від російської влади 20 мільйонів доларів за анексію Криму. Весь його «уряд» також отримав хабарі. Думаю, місцеві сепаратисти так само розраховують на колосальні прибутки у Донецьку. Хоча треба сказати, що не всі з них місцеві. Багатьох із цих «ватажків» я бачив, коли був на півострові.
– А як місцеві жителі ставляться до сепаратистів та української армії?

Як можна підтримувати тих, хто тобі погрожує, грабує, тероризує? Вони не хочуть жити в такому небезпечному середовищі

– Я спілкувався з багатьма звичайними людьми зі Слов’янська, Краматорська, Донецька. Більшість із них розгублені, не знають, звідки чекати допомоги. Проте сепаратистам не раді точно. Як можна підтримувати тих, хто тобі погрожує, грабує, тероризує? Вони не хочуть жити в такому небезпечному середовищі, тож хочуть, аби армія якнайшвидше владнала ситуацію. Люди розгублені, але все більше і більше схиляються на бік українських силовиків. Часто чую від населення таке: нехай наведуть порядок. Сепаратисти для людей сходу – це вовки в овечій шкурі.