Російські ЗМІ продовжують висвітлювати події в Україні в стилі «сам вигадую – сам вірю». Якби у 30-тих роках ХХ століття в Німеччині існувало телебачення в тому вигляді, у якому існує сьогодні, пропаганда Рейху, напевно, була б поблажливіша до свого глядача, ніж телебачення сучасної Росії. Впродовж останнього тижня ситуація на Сході України нагадує сюрреалістичний кінофільм з воєнним мотивом, пише Українська правда.
Ні з того ні з сього дядьки у військовій формі без розпізнавальних знаків з автоматами в руках називають себе «народними оплоченцями», захоплюють адміністративні будівлі, проголошують вигадану республіку, вчиняють незрозумілі перестрілки, перекривають дороги – ще й до того просять захисту в іншої держави.
«Развитие обстановки на Юго-Востоке Украины приобретает крайне опасный характер… Требуем от ставленников «майдана», свергнувших легитимного Президента Украины, немедленно прекратить войну с собственным народом, выполнить все свои обязательства по Соглашению от 21 февраля», – таку заяву видало МЗС РФ 13 квітня.
Фактів про участь у такій «обстановке» російських спецслужб відомство згадувати не стало.
Майстерність Кремля крутити реальністю проявляється не в заявах такого роду, а в інформуванні своїх громадян.
Насправді російські теленовини стали кривим віддзеркаленням реальності.
Варто нагадати один із найсмішніших курйозів кремлівської пропаганди. Так, 10 квітня на телеканалах НТВ та «Россия-1» вийшли репортажі з одним і тим же героєм. У першому випадку чоловіка називали Андрієм Петховим, у другому – Андрієм Петковим.
У репортажі, який показали в ефірі телеканалу «Россия-1», 50-річний Андрій Петков отримав струс мозку, складний перелом гомілки і опік обличчя з некрозом, коли прийшов на мирний протест в Миколаєві, щоб «відкрито заявити про те, що незадоволений діями нової влади».
На НТВ в той же день цього самого чоловіка, якого представили Петховим, було названо «найманцем». Його охрестили громадянином Німеччини та ще «декількох держав», який привіз «Правому сектору» з Німеччини 500 тисяч євро і готував групу з 50 громадян Західної Європи до силових акцій.
Словом, вірте – кому хочете.
Останні новини російських телеканалів НТВ, «Россия-1», «Первого канала» і так далі – базуються на декількох чітких повідомленнях про Україну.
Оскільки Україна та Росія де-юре в стадії війни, про ворожі сили варто знати більше. Нижче найважливіші з них.
США керує парадом
По російському ТБ звучать повідомлення про візит до України директора ЦРУ Джона Бреннона, посилаючись на джерела у ВР. За даними російських новин, він прибув до Києва немов шпигун – інкогніто, під чужим паспортом.
«Хватит млямлить – это окончательная потеря «незалежности» и прощание с суверенитетом – кому как нравится», – прокоментував новину ведучий Дмітрій Кісєльов.
Про роль США в українських подіях та візит директора ЦРУ згадав в своєму черговому виступі у Ростові і «живой» Віктор Янукович.
«США несут свою долю ответственности за развязывание на Украине гражданской войны, они грубо вмешиваются в происходящее, указывают что делать», – заявив він.
І поточнив – силовики прийняли рішення про спецоперацію на Сході України саме після зустрічі з директором ЦРУ. «Бреннон фактически санкционировал применение оружия и спровоцировал кровопролитие на Украине», – додав Янукович.
Раніше у теленовинах з’являлися повідомлення, що для придушення протестів на Південно-Східну частину України стягуються американські війська.
«К операции подключены около 150 американских специалистов из частной военной организации «Greystone», переодетых в форму бойцов подразделения «Сокол».
Декілька днів тому НТВ та «Россия-1» підготували ексклюзивне інтерв’ю з екс-главою СБУ Олександром Якименком, котрий переховується від кримінальної відповідальності.
У ньому він назвав нинішнього главу СБУ Валентина Наливайченка колишнім агентом американських спецслужб.
«Нами была получена информация, что господин Наливайченко в период своего пребывания в должности генконсула Украины на територии США был завербован спецслужбами Америки», – раптом зізнається Якименко.
Путінські ЗМІ ледь не прямо говорять, що нова українська влада підпорядковується США.
Наприклад, Турчинов «это чиновник, который попал под западние влияние и вербовку с попадания в тоталитарную секту неопротестантов».
Окрім вище згаданого, «Россия-1» продемонструвала коментар того таки Якименка, де він зізнається, що глава СБУ спеціально виділив кімнати для ЦРУ у будівлі Служби.
Киевская власть воюет со своими же гражданами
Із оголошенням Олександром Турчиновим антитерористичної операції на Сході, в російських медіа почастішало вживання словосполучення «громадянська війна».
Відповідно, їхніми журналістами розпочалося штучне роздування цієї теми.
Більшість ефірного часу відводиться на репортажі з Донецької та Луганської областей. Кожний випуск розпочинається зі збільшення географії протестів: Харків, Луганськ Донецьк, Маріуполь, Запоріжжя, Одеса і так далі.
«Вокруг зданий растут, ставшие на Донбассе уже привычкой, баррикады. Похоже, что риторика киевских властей не предполагает другого выхода», – часто розповідають російські журналісти.
Постійний атрибут новин – це прямі включення з місця подій. Кореспонденти російського телебачення вмикаються зі Слов’янська, Горлівки, Краматорська, Єнакієва, Донецька, Луганська.
У сюжетах вони показують як озброєні чоловічки ходять з автоматами, барикади з російськими прапорами, старших жіночок, котрі вигукують «Россия», а на тлі цього театру абсурду грають радянські патріотичні пісні.
«Мы готовы бороться до последнего. Власть нас не слышит, но мы будем сражаться», – емоційно розповідає хлопець у масці, з георгієвською стрічкою на рукаві.
Невід’ємним елементом таких репортажів є незрозумілі кадри того, як військові підтягують в регіон танки, БТРи, грузовки, у небі літають винищувачі, а попри це – звучать коментарі очевидців, мовляв, військові вже базуються у школах, лікарнях, санаторіях.
«Теперешнее украинское руководство не доверяет обычным армейским подразделениям и тем более милиции восточных регионов, поскольку боятся их перехода на сторону протестующих. В связи с этим, власти делаю ставку на спецподразделения и нацгвардию», – коментують пропагандисти.
До речі, нацгвардію росіяни називають самообороною Майдану. Мовляв, це ті самі сотні, що були на Євромайдані. Їм дали зброю, вдягли у форми і повезли стріляти в «клятих москалів».
Разом з тим, останніми днями ЗМІ героїчно повідомляють, що українські військові переходять на їхню сторону.
«В Славянске военные отказались стрелять по людях и даже частично перешли на их сторону. Теперь у местных жителей в расположение есть 6 боевых машин и стрелковое оружие. Такой исход событий в Киеве назвали «военной хитростью».
Кадри супроводжуються оваціями жіночок, які несуть квіти військовим, мами з дітьми фотографуються на фоні танків – словом, мир та злагода.
Також медіа почали пропаганду на темі бідних військових, яких нова влада насилу змушує їхати в Донецьк та Луганськ, аби вбивали місцевих сепаратистів.
«Люди мирно вышли противостоять фашистской власти, которая посылает военных, угрожает им, в тюрьму посадить от 3 до 6 лет может. Говорили: не будете идти, будем стрелять в спину», – прокоментував телефонну зйомку чоловічий голос з якоїсь залізничної станції, де на рейсах стоять люди у військовій формі.
Правий сектор
Складається враження, що російське ТБ робить безкоштовну передвиборчу рекламу Дмитру Ярошу. Жодного випуску новин на «Россия-1» не проходить без згадки про «Правий сектор». Якщо про ПС повідомлень немає – випуск не вдався.
Організацію помічають всюди. То бійці ПС орудували в Слов’янську, то в Горлівці їздили на авто відстрілювати місцевих, бачили їх і в Харкові, і в Луганську. Однак когось конкретно показати російські теленовини не спромоглися.
Коли «зелені чоловічки» захоплювали Крим, в інтернеті гуляв популярний жарт:
— Ти бандерівців бачиш?
— Ні. – А вони є.
Так само і в цій ситуації.
Кожного випуску з’являється сюжет, як, наприклад, ПС когось побив, обікрав, тощо.
«Я шел ночью и пятеро парней подошли и спросили меня, как я отношусь к России. Я ответил, что это наши братья. После этого, они меня жестко избили. Это был «Правый сектор», – розповідає молодик у горлівському медпункті.
«Новые власти принципиально не замечают бесчинств националистов, потому что они и есть силой, на которую Киев и опирается», – пояснюють журналісти.
Не Росія, а референдум
Попри те, що сепаратисти вивішують російський триколор і палко вигукують «Россия!», ЗМІ акцентують саме на прагненні українців до референдуму по федералізації, а не приєднання Східної України до Російської Федерації.
Зокрема у коментарях протестувальників, які подають російські телеканали, люди не говорять, що хочуть до Росії, хоча голосів із такою думкою там вистачає. Вони скаржаться, що не визнають самопроголошену владу, жаліються, що Київ не чує їхніх потреб, плачуть, що російська мова утискається…
Тому, власне, цей тонкий момент треба зазначити і запам’ятати. Зрештою, можливо, це частина плану Володимира Путіна.
Мир врет!
Весь світ оббріхує ситуацію в Україні. Правду говорить тільки Російська Федерація!
Саме така принципова позиція інформування російських телеканалів.
Східні сусіди полюбляють подавати новини про телефонні розмови пана Лаврова чи пана Путіна з главами інших держав. У цих повідомленнях – вони справжні герої та світочі справедливості.
«Керри сказал Лаврову, что Россия подстрекает ситуацию на Украине. Лавров попросил привести к примеру хоть один факт, но ответа не получил. Министр добавил, что кризис на Юго-Востоке Украины – результат игнорирования властей в Киеве нужд и интересов русскоязычных граждан», – зачитав в ефірі «Вестей» Дмітрій Кісєльов.
Абсолютно однобоко росіяни висвітлюються засідання ООН по нашій країні. Там цитують свого представника – Віталія Чуркіна, а поміж ним різні уривки заяв інших представників.
До прикладу, з екстреного засідання Ради безпеки ООН російські телеканали пустили в ефір тільки шматок заяви представника Франції, де той посилався на космічні фотографії базування російських військ на кордонах з Україною.
І, певна річ, Чуркін на це відповів: «Некоторые, в том числе в этом зале, упорно не воспринимают происходящего на Украине, постоянно ищут на Юго-Востоке руку Москвы. Хватит это делать!».
Адекватних застережень, доведень причетності до конфлікту, гострі виступи з фактажною критикою – телеканали просто ігнорують.
Останнє засідання ООН для Росії відбулося взагалі без слів представників інших країн. Лише: Чуркін сказав, Чуркін додав, Чуркін наголосив.
***
Автор раніше дозволяв собі говорити, що російські журналісти порушують усі прийнятні стандарти журналістської етики. Дійшов висновку, що це не так. Адже – які вони в біса журналісти? Ці люди – сліпі раби системи, істині співучасники брехні.
Справа в тім, що вони обізнані у реальності, знають, що їхня держава – справжній загарбник і вбивця.
Але цього не говорять. Ці люди служать іншим принципам, де моралі немає місця.
Звичайно ж, їх можна виправдати, мовляв, ситуація така, практично диктаторська держава і якось потрібно виживати.
Ключове слово тут виживати. Заздрять нам, бо ми навчилися жити.