В Україні хочуть відновити призов до збройних сил. Однак експерти вражають загальнішою проблему озброєння та боєздатності, ніж збільшення кількісного складу, пише DW.DE.

Торік восени в Україні відбувся останній призов до Збройних сил. Відповідно до концепції реформування армії за указом президента, з 2014 року набір строковиків призупинився. Армію і так планомірно скорочували з кінцевою метою набору тільки контрактників.

Однак агресія Росії змусила Київ переглянути ставлення до свого війська. Верховна Рада днямит ухвалила постанову, якою рекомендувала в.о. президента Олександру Турчинову невідкладно відновити призов.

Неефективно витрачений ресурс

Оглядачі скептично оцінили перспективи відновлення строкової служби. За словами співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, нині в Україні не бракує охочих взяти до рук зброї. Він наголошує, що від 800 тисяч до 3 мільйонів резервістів з військовою підготовкою готові воювати хоч зараз. «Негайне відновлення призову – це відволікання як коштів, так і персоналу на підготовку цих призовників. А витративши на них кошти і людські ресурси, реальна користь від них буде мінімум через 12 місяців», — констатує Мельник.
Також новобранці не зможуть ефективно протидіяти диверсійним атакам на сході України, вважає керівник Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Він вказує на те, що протидіяти підривній діяльності диверсантів та сепаратистів у східних регіонах можуть лише спецпідрозділи СБУ та МВС.

Російська агресія змусила керівництво країни переглянути стратегію розвитку ЗСУ

Нові підходи за нових умов

Експерти сходяться на тому, що в Україні насамперед має бути переглянута воєнна доктрина та змінені підходи до формування армії з урахуванням нових умов після російської агресії. Олексій Мельник впевнений, що Україні варто докладніше ознайомитися з досвідом формування сил територіальної оборони наприклад Австрії чи Фінляндії. «Потрібні нові підходи, бо повертатися до радянської системи формування Збройних сил зараз нелогічно», — каже Олексій Мельник.

Як варіант він пропонує активну резервістську службу, яку практикує, приміром, ізраїльська армія. «Люди збираються кілька разів на рік у складі свого підрозділу. Це буде зміцнення і оборони держави і досягнення інших цілей – згуртування суспільства, виховання патріотизму», — відзначає Мельник.

Далека перспектива

У Центрі дослідження армії, конверсії та роззброєння впевнені, що враховуючи нові оборонні виклики, Україна потребує армію європейського зразка – компактну, мобільну, добрепідготовлену та оснащену сучасною зброєю та технікою. «Відновлення призову та розгортання великої кількості військ – це шлях повернення до старої лінійної армії радянського зразка, де людина виконує те, що повинна виконувати техніка», — сказав в інтерв’ю Deutsche Welle керівник Центру армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
При цьому він визнав, що найближчі п’ять років Україна не зможе провести широкомасштабне переозброєння своєї армії.