Наступ російських військ і окупація Східної України — такого сценарію бояться багато українців. Експерти погоджуються, що російська армія готова до швидкого нападу. Але не до тривалої окупації великих територій.

Ситуація виглядає загрозливо: за даними НАТО, Росія стягнула до кордону з Україною до сорока тисяч військових. У понад 100 місцях розміщено російські танки, гвинтокрили, винищувачі, артилерію, спецпідрозділи тощо. Вони стоять там уже впродовж тижнів, деякі з підрозділів дислоковані всього за 40 кілометрів від українського кордону. Так описував ситуацію в середині квітня директор центру з кризового менеджменту у військовій штаб-квартирі НАТО, бригадний генерал Гері Дікін.

Що планує російський президент Володимир Путін? Це запитання ставлять собі військові, політики та експерти. Покладатися на слова шефа Кремля, що Росія не буде відряджати війська на Схід України, не можна, пише журналіст Олександр Гольц з критичного до російської влади видання Moscow Times. З іншого боку, додає він, до окупації великих територій російська армія не готова, оскільки саме перебуває в процесі реформування.

Зменшення російської армії

Останніми роками Росія зменшила свою армію, серед іншого і через скорочення населення країни. Десятки тисяч офіцерів звільнено, сотні «небоєготовних» військових частин закрито, зауважує Гольц. До реформи Росія дотримувалася принципу — не якістю, а кількістю, тобто робилася ставка на масову мобілізацію з кількох мільйонів резервістів. Тепер уряд здійснює перехід на швидкі наступальні війська.

У цих підрозділах, за словами Гольца, служить більшість з 50 тисяч військових-контрактників. Кримська криза продемонструвала, як добре діють такі війська у ситуації швидкого наступу. Натомість захоплення та тривала окупація більших територій, таких як Донецька, Харківська та Луганська області у Східній Україні, поставила б російську армію перед значно більшими викликами. За оцінкою Гольца, потрібно було б щонайменше 100 тисяч солдатів, аби контролювати всю цю територію, а це восьма частина всієї російської армії.

Кристіан Пестер з Фонду «Наука та політика» бачить у разі такого сценарію «загрозу перерозтягування». Адже набагато складніше утримати у тривалій перспективі контроль над захопленою територією, ніж здійснити успішний напад, сказав експерт в інтерв’ю Focus online. А от до швидкого нападу, погоджується Пестер, російська армія справді готова — принаймні ядро підрозділів, стягнутих до кордону з Україною, вважається добре озброєним, із сучасними танками, літаками-винищувачами та ракетами короткого радіусу дії.

Путін виграє військовими м’язами

Натомість українська армія перебуває у зовсім іншому стані. У її лавах налічується 200 тисяч солдатів, їхнє оснащення виглядає жалюгідно. Озброєння складається насамперед із залишків старих радянських запасів, упродовж десятиліть зброя та військова техніка не оновлювалися. «Українська армія 20 років поспіль плюндрувалася українськими олігархами та родичами українських можновладців», — сказав в інтерв’ю DW експерт з питань Східної Європи Евальд Бельке з Центру Бертольда Байца у Берліні. За його словами, українська армія перебуває «в жахливому стані та повністю деморалізована».

Відповідно безуспішно виглядає й антитерористична операція, яку український уряд проводить проти проросійських сепаратистів у Слов’янську. Навіть попри те, що відповідно до планів виконувача обов’язків українського президента Олександра Турчинова, в операції мали задіяти до 11 тисяч осіб.

Тим часом Путін виграє військовими м’язами. Він одразу ж відреагував на цю спецоперацію маневрами біля кордону з Україною. Російський міністр оборони Сергій Шойгу оголосив про військові навчання наземних військ на півдні та заході, а також авіаційних підрозділів, які патрулюють кордон. Наприкінці лютого Росія вже проводила у прикордонному регіоні маневри для «перевірки готовності у кризових ситуаціях та за умов військової загрози».

Утім, Захід теж посилив свою військову присутність. США минулого тижня розмістили 150 військовослужбовців у польському Свідвіні. Крім того, невдовзі мають відрядити 450 солдатів до балтійських республік Естонії, Латвії та Литви. Розміщення військ, за словами речника міністерства оборони США Джона Кірбі, здійснюється відповідно до двосторонніх домовленостей, а не є рішенням НАТО.