Участь у президентській кампанії кількох кандидатів від Партії регіонів свідчить про розкол цієї політичної сили. Таку думку висловив політолог Першої рейтингової ситеми Михайло Басараб у коментарі для Gazeta.ua.
«Для мене це достатньо неочікувано, — зізнається фахівець. — Я гадав, що в такій делікатній ситуації, у якій опинилися «регіонали» після фактичної втрати влади в країні, вони об’єднають зусилля задля самозбереження. Але ми побачили, що залаштункові неузгодженості, інтриги і конфлікти взяли гору. Це свідчить про певний розкол цієї політичної сили. Партія регіонів виявилася не такою монолітною силою, якою вона була у свій зоряний час. «Регіонали» завжди потішалися, коли від демократичних сил балотувалося кілька кандидатів. Це полегшувало завдання для них. Тепер з ними сталося те саме, що раніше відбувалося з їх опонентами».
На думку експерта, від цього партія не виграє, а криза в її лавах тільки поглибиться.
«Ми прекрасно розуміємо, що найрейтинговішим кандидатом від «регіоналів» є Сергій Тігіпко, — зазначає політолог. — За підтримки партії і певної розкрутки він міг би значно додати і претендувати на вихід до другого туру. Після офіційного висунення на з’їзді Партії регіонів Михайла Добкіна шанси Тігіпка зменшуються. Але у нього є чимало симпатиків у партії, тому криза у лавах «регіоналів» поглибиться».
Однак у Михайла Добкіна жодних шансів у президентській кампанії попри потужну партійну підтримку нема, переконаний фахівець.
«Висунення Добкіна свідчить про кулуарні домовленості в партії, — припускає експерт. — Очевидно, після подій на Майдані і відхід від партії Сергія Льовочкіна його група зменшила свій вплив. Тому Тігіпка не визнали фаворитом. Найпотужніший донецький клан у Партії регіонів не захотів ризикувати. Бо з народженням нового лідера в особі Сергія Тігіпка вони могли втратити партію. Тому вирішили піти на певний гамбіт — пожертвувати посадою президента, але зберегти залишки партії», — підсумовує Михайло Басараб.
Альтернативы Партии Регионов у нас нет. ПР не ангелы, все мы не без греха. У них было много ошибок, а главные — расплывчатость политической программы и клановость. Теперь они покаялись, очистились и конкретизировались. Но не вешаться же в самом деле! Нам нужно не отчаиваться, не расслабляться, а собраться, посмотреть друг на друга и понять — как ни крути, а дальше предстоит идти только вместе. Иначе нас все эти фашистские радикалы — «свободовцы», «ПравоСеки» (ПСы), майдауны, самооборонцы и возбуждённные националисты — народнорадовцы, батькивщиновцы и солиударовцы всех загонят в норы и будут топтать, пока мы не только возражать, но и говорить разучимся. Нам нужна партия, наша партия, без партии мы расползёмся в разные стороны и деградируем как твари бессловесные. Совсем не обязательно создавать новую партию из всё того же нашего местного контингента. Обновлённая партия — это даже лучше: за битого двух небитых дают. Вспомните — Советская Армия когда-то терпела поражения и до Волги катилась, но народ всё равно был с ней — и она окрепла и победила. Давайте поддержим Партию Регионов — они же наши, не чужие! Нам сейчас тяжело, и им несладко. Это как в семье — бывают ошибки, ссоры и даже нахлобучки, но семья-то не распадается. Я обращаюсь с призывом: ПАРТИЯ РЕГИОНОВ — ЭТО НАШИ, А МЫ СВОИХ НЕ БРОСАЕМ! Нам без партии никак нельзя! Поддержим нашу партию и её ЕДИНОГО кандидата в Президенты Украины — Михаила Добкина! «Я иду за властью, но эту власть передам в регионы», — сказал он.