— Ці люди живуть у спотвореній реальності, — каже психолог Олексій Арестович, 40 років. — Навіть районному чиновнику міліція віддає честь, пропускають на червоне світло. Навколо раболіпство. Він почувається надлюдиною. А уявіть, як їде дах ­у ­віце-прем’єра, пише gazeta.ua.

Мільярди доларів, усі бояться. Думає: ми навіть олігархів нагинаємо, що вже нам ці менеджери і студенти у мотоциклетних касках. У нас «Беркут», у нас — сила. А вони взяли й не розбіглися. На цьому влада поламалася. Я знаю, що здригнулися навіть снайпери, які розстрілювали протестувальників. Ти стріляєш, а вони лізуть і лізуть. З глузду можна з’їхати. Янукович і його оточення тим більше здригнулися.

Другим ударом було, коли Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ дали своїм депутатам команду грати проти президента. У його реальності це було неможливо, каже Арестович.

— Це був барин, який працював півтори години на добу. Любив гуляти маєтком, годувати рибок. А тут треба щохвилини приймати рішення. У нього поїхав дах. Ніби прірва розверзлася під ногами. Він давно в зомбованому стані: лице жовто-зелене, трусяться руки, посмикуються очі, губи. Сіпаюся з усіх боків, погрожують Штати, Європа. Один помічник сказав те, інший — друге. Аби втриматися у такому потоці, треба мати дуже ясне бачення. А тобі його спотворюють. Читав із суфлера те, що йому написала Герман. Але й це вже не допомагало.

Арестович вважає, що народний депутат-«регіоналка» Ганна Герман мала вплив на президента.

— Вона належить до жінок, помішаних на владі. Завжди дуже спокійно говорила. Але це — роблений спокій, зворотний бік крайньої істеричності. Таке поєднання справляло гіпнотичне враження на багатьох, в тому числі — на Януковича. Він її цінував. Герман схильна до роздвоєння свідомості. У військового дві підсвідомості — власна і казенна. А у неї — чотири. Своя — забита і замучена, державна, бандитська і бізнесова. А потім раз — і ця реальність розсипається, як розбита чашка.

Арестович пам’ятає колишнього міністра юстиції Олену Лукаш молодою, коли та приїхала до Києва.

— Була актрисою театру «Чорний квадрат», де я займався вісім років тому. Півроку провчилася. Мала надзвичайне честолюбство, амбіції. Весь час нервово смикалася. Дивилася на людей так: або ти сильніший від мене, і я підлизуюся, або слабший, і я витираю об тебе ноги. Дуже цинічна. У Мін’юсті такі потрібні були. Коли повторювала на камеру «Все добре», це було заклинання, щоб себе заспокоїти. У жінок це помітніше. Коли їде психіка, починаються гормональні збої, гіршає шкіра, блякне волосся.

Екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко не розумів наслідків своїх вчинків, вважає психолог.

— Він — загальмований сам по собі. А тепер йому пояснили, що буде Гаазький суд, діти стануть сиротами, грошей не буде. Що Янукович пропетляє, а на нього все повісять, бо його «Беркут» убивав людей. У нього з’явилося відчуття, ніби випав із літака на висоті 2 тисяч кілометрів. Не віриш сам собі. Страшніше нічого не може бути.

Найбільшу ясність розуму зберігав Андрій Клюєв, помітив Арестович.

— Він майже не змінився, бо гравець. Міг прораховувати, подивитися на ситуацію очима противника. Думаю, Клюєв і зараз тримає себе, але сильно боїться. Не так Майдану, як того, що приїдуть пацани і влаштують йому самогубство двома пострілами у скроню.

Колишній перший заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов — також комбінатор. Хотів бути другим Клюєвим, але не вдавалося. Я його погано знаю, а в камери він свідомо не потрапляв.