На сторінках новин Центру з вивчення глобалізації (CRG) все частіше і частіше з’являються статті про те, що поляки мають згадати своє давнє історичне протистояння з українцями і підтримати російську сторону.

В такому зовнішньополітичному інформаційному втручанні видно почерк з Кремля. Це не було б дивним, якби інформація йшла з РИА Новости чи будь-якого іншого російського джерела. Та пропагандистські статті на сайті незалежної дослідницької медіа-організації, що базується в Монреалі, зареєстрованої некомерційної організації в провінції Квебек у Канаді – насторожує. Навіть, якщо ця організація існує за російські інвестиції, поле її впливу збиває з пантелику частину далекої Канади, а відголоски докочуються і до Європи.

Так на globalresearch.org нагадують полякам про те, що у часи другої світової націоналістичні організації в Україні у співпраці із німецькими фашистами проводили етнічну чистку в окупованій нацистами Польщі. Тому сьогодні політики цієї країни мають виступити проти узурпації влади ультраправих в Україні. Тим більше, що нинішня криза в Україні позначається на Польщі, можливо, більше, ніж на будь-якій іншій європейській країні. Польща і Україна мають спільний кордон і економічно, культурно та історично переплелися. На сторінках globalresearch.org натякають, що великі площі Західної України належали Польщі до війни, а місто Львів і раніше розглядалося багатьма поляками як центральне місце в їх культурній спадщині.

Є і інші спроби вплинути на Польщу. У статті на сайті globalresearch.org пишуть про секретну операцію ЦРУ і активну участь поляків у формуванні ескадронів смерті в Україні з вересня 2013 року з часу, коли Міністр закордонних справ Р. Сікорський запросив 86 осіб з України нібито в контексті програми університетської обміну. Насправді, як пише globalresearch.org, гості не були студентами, багато з них були старше 40 років. Всупереч їх офіційного розкладу, вони не поїхали у Варшавський технологічний університет, а відбули до навчального центру поліції в Легіоново, в годині їзди від Варшави. Там вони (члени ультраправих організацій) за чотири тижні отримали інтенсивні тренування в управлінні натовпом, тактиці ведення бою, командних навичках, поведінці в кризових ситуаціях, захисті від газів, що використовуються поліцією, навиках будування барикади, і стрільбі.

Міністр закордонних справ Польщі мусив відреагувати на такі закиди. Він спростував інформацію про «польські ескадрони смерті», що борються в Україні проти повстанців-сепаратистів і вказав, що російська пропаганда набуває все більш дивних форм.

Не дивлячись на такі «аргументовані» заяви поляки не піддаються емоційному тиску, а керуються здоровим глуздом і європейською холоднокровністю. Емоції і історичні образи завжди стояли на перешкоді еволюції зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних відносин будь-якої держави. Сьогодення вимагає розуміння потреб сучасності, а ворошіння минулого призводить до деконструктивізму. Що, зрештою, спостерігається в Росії. Розбурхана емоційність українців, що вважають себе росіянами, спричинила втрату Криму і руйнації на Сході України. Як бачимо, ні до чого хорошого це не призвело. Варто брати приклад з Польщі, котра раз і на завше визначилася з ким вона і яким шляхом хоче йти. На цьому шляху було багато складнощів, але сьогодні Польща стає одним із найбільш вагомих дипломатичних членів ЄС. Поляки не дадуть згубити себе під впливом емоційного тиску іншої держави.