Порівнювати хвилю виступів на Сході з Майданом навпаки вже стало для Партії регіонів стандартом. Утім, якщо це так, то чому регіонали не з народом?

На з’їзді депутатів всіх рівнів Донеччини від ПР нардеп Олена Бондаренко полум’яно говорила, що прості люди Донбасу, які вийшли на мітинги та протести — «сильніші та розумніші» за регіоналів і саме вони «тримають ПР на своїх плечах». Прекрасно. Але чому б тоді регіоналам не злізти з цих плеч, і тій же Олені Бондаренко, Борису Колесникову, Михайлу Добкіну хоча би раз вийти до них на мітинг, а краще переночувати в захопленій Донецькій ОДА?

Чомусь згадуються ночі Яценюка, Тягнибока, Кличка, Парубія, Авакова, Кубіва, Оробець і всіх-всіх-всіх депутатів від опозиції на Майдані, на барикадах, на передовій, в самі критичні моменти. Так, до них всіх було і є багато претензій, але вони були з Майданом.

А куди ж поділися регіонали з мітингів на Сході? Це пояснюється дуже просто. По-перше, вони звикли бути невидимими ляльководами, які зневажають «біомасу» (в їхньому розумінні), яка за них голосує. По-друге, вони не зовсім контролюють ситуацію (чи зовсім не контролюють, а сценарісти з Москви не виписали їм роль на барикадах) і їм просто страшно бути наодинці з людьми. По-третє, немає дурних нарватися на карну справу, адже, тут президентська кампанія Добкіна та парламентська діяльність. А на вулиці хай люмпен стоїть, пише espreso.tv. 

Утім, найгірше, що завтра в парламенті регіонали будуть говорити від імені всього схвильованого Сходу і вимагати амністії та інших речей передбачених Женевським меморандумом. І таки скористаються антимайданними настроями Донбасу, щоб хоч якось втриматися на політичному плаву. І найдивніше, що багато, хто з їх виборців не відчує когнітивного дисонансу, мовляв, якщо Єфремов — за нас, то чому він з нами не ночує біля луганської СБУ.