Українські підприємства отримали нульові ввізні мита в ЄС Підприємства, які наперед подбали, щоб їхня продукція відповідала євростандартам, просто зараз можуть торгувати з Європою на дуже вигідних умовах: з нульовими ввізними митами. Складніше буде тим, хто звик працювати за радянськими нормами, йдеться у сюжеті ТСН.

Тиждень. Баба Валя гальмує євроінтеграцію, бо сьогодні, як і півстоліття тому, йде доїти корову руками. Каже, що в неї все стерильно, Але вона робить своє молоко «невиїздним». Адже до Євросоюзу пустять лише продукт, якого не торкалася рука людини. Дядько Петро вміє так працювати. Йому пощастило: надійник подарувало керівництво району, бо фермер має аж 10 корів.

З апаратом, хвалиться Петро, і рукам легше, і молоко якісніше. Та невдовзі його євроінтеграційні прагнення… зіллють в одну цистерну з молоком баби Валі. 70 відсотків української молочки робиться саме з такої сировини — зібраної по сільських дворах. Менше третини — надоюють стерильно на великих фермах. Коштує надійний апарат 5 тисяч гривень. Літр молока Петро здає оптовикам за 2 гривні. Щоб заробити на надійник фермеру, треба місяць доїти 10 корів, відкладати усе зароблене, не їсти і не пити. Для баби Валі ж, в якої одна корова, сума взагалі непідйомна. «У Польщі так було — вони закупляли вживані надійники і допомагали селу переходити на ці стандарти, Звичайно, це складно, але, я думаю, що і ви, і я хочемо пити якісне молоко», — каже експерт Людмила Акулінська.

Від підписання угоди про асоціацію виграє передусім український споживач, каже експерт. Адже всі виробники в країні — незалежно від того, працюють вони на внутрішній чи на зовнішній ринок — нарешті нестимуть відповідальність за якість своєї продукції. Виробники ж в разі чого відповідатимуть у суді. Досі претензії переадресовували державним контролерам, покарати яких за недбалість було неможливо. Закони, які поламають радянську систему колективної безвідповідальності, мали бути прийняті ще вчора, зауважує експерт. Європа вимагає — депутати гальмують. «Наша ветеринарна мафія не хоче, щоб у нас була нормальна європейська структура, яка не може заходити в будь-який час, коли вона хоче, і вимагати хабарі.

Якщо ми в липні ці закони не приймемо, Рада йде на канікули, потім вони ще як розженуть Раду – коли ми їх приймемо?!», — каже Людмила Акулінська. Незалежно від законів, вже зараз можуть активно їхати в Європу курятина, яйця, мед, збіжжя, огірки, помідори. Українська городина та фрукти має всі шанси витіснити з європейських маркетів турецьких конкурентів, бо буде дешевшою. Адже Туреччина сплачує в ЄС мито на сільгосппродукцію. Україна тепер — ні. До нас натомість зайдуть дешевші європейські продукти. Оливкова олія, імпортні вина, океанська риба — подешевшають на 10 відсотків. Бо Україна також скасовує мита для Європи. Але поки шо — на ті продукти, які в нас не виробляють. Перші вигоди, які Україна отримає від євроінтеграції, поміщаються в холодильник. Згодом, запевняють урядовці, відчуємо переваги не лише шлунком, а й гаманцем.

«Наші сусіди використовують назву: інвестиційний рай. Ось що ми повинні створити в Україні перш за все для українських інвесторів. Зараз іноземні інвестори не такі дурні, вони не хочуть ніякого раю для себе, вони хочуть подивитися: ви спочатку створіть рай для своїх інвесторів, ми подивимся, а потім будем інвестувати», — каже Павло Шеремета, міністр економіки України. Головна ставка тепер — на малий і середній бізнес, який в Європі є основою економіки і демократії. Найперше полегшення, яке відчують українські підприємці, це скорочення податків. Кабмін вже розробляє документ, де замість 23 зборів лишиться 8. Процес пішов, але на повну силу асоціація запрацює лише тоді, коли в Україні настане мир. Водночас через війну деякі європейці стали активніше купувати українське. Наприклад, в одному з естонських супрмаркетів товари українського виробництва позначають жовто-блакитними цінниками. Так торгові мережі висловлюють підтримку новому асоційованому члену ЄС.